Сади можна поливати різними способами.
Полив по чашках. Навколо кожного дерева роблять круг,
або чашку, за діаметром крони, відгороджений валиком.
Для живлення водою кожну чашку сполучають з поздовжньою
борозною, проведеною між двома рядами дерев. Але при
такому поливі більша частина кореневої системи
залишається у незволоженому ґрунті, збільшуються затрати
праці, стовбур дерева періодично змочується.
Полив по кільцевих борознах, які нарізають навколо дерев
за діаметром крони, створює місцеве надмірне зволоження,
що не відповідає біологічним особливостям розвитку
кореневої системи плодових дерев. Вода у кільцеву
борозну надходить з поздовжньої борозни.
Полив саду затопленням або напуском погіршує фізичні
властивості ґрунту.
Кращий з поверхневих способів зрошення садів — полив по
паралельних борознах, який проводять між рядами дерев. У
міжряддях дорослого саду може бути 6—12 борозен. Крайні
борозни проводять на відстані 1,5 м від стовбурів дерев.
При нарізуванні глибоких борозен на ближчій відстані .
можна пошкодити основні корені.
Глибина борозен становить 0,15—0,20 м, довжина 40—150 м,
відстань між ними 0,6—0,9 м. Ці розміри залежать від
уклону місцевості, властивостей ґрунту, ступеня
вирівняності ділянки. Іноді нарізають і поперечні
борозни, що доповнюють паралельні.
У винограднику, як і в саду, треба зволожувати всю площу
міжрядь, щоб корені лози розростались у сторони. Тут
роблять борозни вздовж рядів винограднику. Відтань між
осями борозен на легких ґрунтах беруть 0,6 м, на
середніх 0,6—0,8 м і на важких 0,8—1,0 м. Довжина
борозен на легких ґрунтах 50—60 м, на суглинках 60— ,80,
на глинах — понад 100 м. Глибина борозен 15—25 см.
Борозни нарізають борозником або підгортачем.
При поливанні саду бажано підбирати таку витрату
струмини, яка змогла б забезпечити подачу води відразу в
усі борозни одного міжряддя. Найбільше води потребує
яблуня, потім айва, слива, груша, горіх, черешня, вишня,
персик, мигдаль, абрикос.
Крім зазначених способів, сади і виноградники поливають
способом дощування.