При поливі по борознах вода з тимчасових зрошувачів
самопливом подається у вивідні борозни, з них у
розподільні борозни або безпосередньо у поливні борозни,
розміщені у міжряддях по поливному полю. Вода
просуваючись по всій довжині борозен і вбираючись,
зволожує грунт на потрібну глибину рівномірно по всій
довжині борозни .
Отже, перше завдання поливу по борознах полягає в
самопливному просуванні води по всій довжині борозен, а
друге — в рівномірному зволоженні ґрунту по всій довжині
борозен в сторони і в глибину.
Ґрунт зволожується не тільки безпосередньо під борозною,
вода розтікається також у сторони від борозни і
піднімається по капілярах вгору по гребеню. При цьому
контури зволоження двох поряд розміщених борозен повинні
зливатися, щоб між борознами на всьому їх протязі по
довжині не залишалося незволоженого ґрунту. З цих
міркувань треба розрахувати відстань між борознами, щоб
було забезпечене промочування міжборозенного простору,
що значною мірою залежить від властивостей ґрунту та
ступеня його розпушеності під час поливу.
На легких водопроникних ґрунтах вода з борозен
просочується вглиб і не встигає зволожити грунт на
значну відстань в бік від осі борозни. Контур зволоження
має витягнуту вниз форму.
На важких ґрунтах вода дуже повільно просочується вглиб
і у великій мірі розтікається по орному шару в сторони
від борозни. Контур зволоження в цьому випадку має
витягнуту в сторони форму.
Очевидно, для однакового забезпечення вологою
сільськогосподарських культур, які ростуть між поливними
борознами, відстані між ними на легких ґрунтах повинні
бути менші, ніж на важких. У практиці беруть відстань
між поливними борознами на легких ґрунтах 0,5—0,6 м, на
середніх 0,6—0,8 м, на важких 0,7—0,9 м. При поливі
овочевих культур ці відстані пов'язують з вимогами
агротехніки.
По борознах поливають всі культури на найрізноманітніших
ґрунтах і при різних уклонах місцевості.
При вузькорядних посівах (зернових) поливні борозни
засівають. їх нарізають одночасно з сівбою підгортачами,
встановленими попереду сошників спеціально обладнаної
сівалки. Глибина таких борозен 0,10—0,15 м, ширина
зверху 0,30—0,35 м.
Полив напуском застосовують для зрошення вузькорядних
посівів зернових культур і трав при малих і середніх
уклонах місцевості, коли поливи по борознах або
дощуванням застосувати неможливо.
Щоб полив проходив організовано і вода розподілялась
рівномірно, поливну ділянку ділять на смуги, які
обмежують паралельними земляними валиками. Ширина смуги
звичайно дорівнює або кратна захвату тракторної сівалки
(1,8; 3,6; 7,2 м). Валики роблять до сівби або під час
сівби з допомогою широкозахватного ріджера, який
рухається попереду сівалки. Висота валиків 15—20 см,
ширина в основі 60—70 см. Валики засівають, що виключає
втрати корисної площі.
Смуги розміщують вздовж уклону. Для подачі води на
смуги, як і при поливі по борознах, нарізають вивідні
борозни з відстанню між ними, що дорівнює оптимальній
довжині поливної смуги.
За характером напуску води розрізняють три види . поливу
напуском по смугах: головний, однобічний і двобічний.
Головний напуск застосовують при широких межах уклонів
поверхні — від 0,003 до 0,02. При цьому напуску смуги
розміщують довжиною по уклону. Вивідна борозна проходить
у верхній частині смуги. Вода, розтікаючись по всій
ширині смуги тонким шаром або струминками, просувається
вниз. Питома поливна струмина на 1 пог. м ширини смуги
повинна бути не більшою 4—8 л/сек. Звичайно величина
поливної струмини, що подається на смугу, коливається в
межах 10—25 л/сек. Довжина смуги залежно від уклону,
ґрунту і характеру мікрорельєфу на ґрунтах з доброю
водопроникністю — 80— 120 м, на ґрунтах із слабою
водопроникністю — 125— 300 м.
Полив з одностороннім бічним напуском можливий на площах
з малим поздовжнім уклоном, в умовах поганого
мікрорельєфу, а також на ділянках із значним поперечним
уклоном. Для проведення поливу бічним напуском смуги
поділяють не валиками, а борознами, по яких вода
проходить вздовж всієї довжини смуг. Для подачі води на
смугу в борозні є водовипуски, розміщені на відстані
6—10 м один від одного.
На безуклонних смугах або на смугах з різним напрямом
уклону можлива двостороння подача води з двох сусідніх
борозен.
Полив напуском має недоліки: грунт дуже ущільнюється і
на його поверхні утворюється корка; при строкатому
мікрорельєфі в заглибинах більше води, на горбах менше.
Тому культури, які потребують частих поливів і негативно
реагують на ущільнення ґрунту і утворення на ньому
корки, особливо овочеві, коли є можливість, слід
поливати способом дощування.
