Вплив зрошення на грунт

Зрошувальна вода виконує дві взаємозв'язані функції: 1) є джерелом водного живлення рослин і 2) впливає на фізико-хімічні та біологічні процеси в ґрунті. Тому зрошення приводить до численних і різноманітних наслідків, з яких відзначимо найважливіші.
Насамперед зрошення впливає на фізичні властивості ґрунту. Внаслідок різниці температур поливної води і ґрунту полив звичайно змінює температуру ґрунту. З цієї причини, а також внаслідок посиленого випаровування температурний режим зрошуваного ґрунту стає рівномірнішим: в теплу пору він холодніший, ніж у незрошуваного, а в холодну — тепліший.
Помірне зволоження сухого ґрунту сприяє обробітку, при якому не руйнується структура ґрунту, розпушування не розпорошує грудочки. При значному зволоженні грунт запливає, руйнується його грудочкувата структура. При фільтрації вглиб надмір зрошувальної води сприяє підняттю рівня ґрунтових вод, засоленню і заболочуванню ґрунту.
Правильне ведення зрошувального землеробства сприяє загальному поліпшенню фізичних властивостей ґрунту, і позитивні якості зрошення значно перевищуватимуть негативні.
Зрошення значно впливає не тільки на фізичний, а й на хімічний склад ґрунту. Зміни в хімічному складі зрошувальна вода викликає як розчинник і як середовище, в якому легко проходять хімічні процеси. З підвищенням водного запасу зменшується концентрація ґрунтового розчину і підвищується розчинна дія води. Помірні поливи змінюють розподіл розчинних поживних речовин по шарах ґрунту, але багаті поливи можуть вимивати їх за межі кореневмісного шару. Рослини в цьому випадку втрачають частину поживних речовин. Однак вимивання шкідливих солей (N301, №50 та ін.) за межі кореневмісного шару — явище позитивне.
Хімічний склад ґрунту змінюється під дією зрошення ще й тому, що у воді і в наносах міститься деяка кількість водорозчинних речовин. Наприклад, води Амудар'ї приносять за рік на гектар в наносах і в розчині 2,44 т вапна; 0,6 т калію; 0,44 т фосфору. Але слід мати на увазі, що в поливних водах можуть бути як корисні, так і шкідливі для рослин солі.
Зрошення впливає також на мікробіологічні процеси в ґрунті. Життя і діяльність мікроорганізмів можливі при оптимальних умовах вологості ґрунту, причому останні часто наближаються до оптимальних умов вологості для рослин. При вологості в'янення діяльність мікроорганізмів спадає, а при поливі знову відновлюється, що посилює процес нітрифікації.
Нітрифікуючі бактерії, що окислюють аміак до азотної кислоти, при вологості, яка відповідає подвійній максимальній гігроскопічності, недіяльні. Оптимальна вологість для цих мікроорганізмів — близько 60% повної вологоємності. При дальшому підвищенні вологості ґрунту діяльність нітрифікуючих бактерій спадає. Надто рідкі або дуже часті поливи знижують нітрифікаційний процес.
З мікробіологічною діяльністю тісно пов'язані перетворення органічної речовини в ґрунті. Помірне зрошення, посилюючи діяльність аеробних мікроорганізмів, прискорює руйнування органічної речовини. Однак таке зрошення призводить до нагромадження органічної речовини внаслідок різкого підвищення врожаю сільськогосподарських культур, корені яких, залишаючись у ґрунті, перетворюються в перегнійні речовини. При правильному веденні зрошуваного землеробства нагромадження органічної речовини завжди переважає над руйнуванням її.